Практично увесь світ живе за Григоріанським календарем, який визнали більш точним і доцільнішим ніж Юліанський. Але деякі країни і релігійні течії і досі живуть за останнім. В Україні вже майже століття святкують Різдво сьомого січня за старим зразком, а в Європі, наприклад, 25 грудня. Чому досі існує ця плутанина з календарями та чим вони взагалі відрізняються, нам допомогли розібратися вінницькі історики.
Історія
Юліанського календаряЮліанський календар був запроваджений у 46 році до
н.е. за ініціативи Юлія Цезаря, який був першим консулом в Римі. Він звернувся
до александрійського астронома Созігена, щоби той адаптував римську календарну систему
до єгипетського сонячного календаря. – Римський календар був дуже
невпорядкований, – розповідає викладач ВДПУ Анатолій Войнаровський. – І, до
того ж, Цезар був верховним понтифіком, який кожного разу змушений був
призначати початок нового року. У римлян новий рік починався з першого мартіуса
(марта – ред.). Але Цезар дав розпорядження перенести початок нового року на
январь, тому що якраз у цей час сенат затверджував бюджет і військові походи. І
тому вирішили, що цей місяць буде набагато доречнішим. Так запровадили першу
календарну систему. В ній існувало 12 місяців. Тривалість звичайного року була
365 днів, а подовженого – 366. – Юлій Цезар за обрахунками Созігена очевидно
знав, що існує певна похибка, – розповів пан Войнаровський. – Астрономічний сонячний
рік тривав 365 діб, 5 годин, 48 хвилин і 6 секунд, але більшість дослідників не
зважили на цю особливість, яка для них була недостатньо серйозною, і тому
округлили тривалість року до 366 діб високосного року. У 325 році н. е. було
прийняте рішення всім християнам взяти за основу Юліанський календар. Ним
користувалися до 16 сторіччя.
Започаткування Григоріанського календаря
Тільки в
середині 16 сторіччя Папою Римським Григорієм XIII було помічено неспівпадіння,
а точніше відставання Юліанського календаря від астрономічних явищ на 10 днів.
Кожен з цих додаткових 10 днів набігав за 128 років за рахунок додавання хвилин
і секунд, які ігнорувалися при визначенні високосних років. Саме завдяки Папі в
Католицькій Церкві вирішили ліквідувати цю різницю ось яким чином: одразу ж
після четвертого жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Отож ці 10 діб, які
накопичилися, були ліквідовані.
Як визначали високосний рік?Щоб надалі не допускати появи такої істотної різниці, почали кожний рік з двома нулями, яким закінчувалося сторіччя, дві перші цифри ділити на чотири. Якщо ділилося без залишку – рік залишався високосним. Якщо була остача – такий рік вважали простим. Наприклад, узяти 1700 рік: 17 без остачі не ділиться, тож такий рік важається простим. За 400 років (з 1600 до 2000) таким чином не враховувалися три високосних роки (1700, 1800 та 1900). Тож три доби прибиралися, й це суттєво зменшило різницю в часі. Тепер зайва доба за Григоріанським календарем набігає лише раз у 3323 роки, а не у 128 років. А різниця між Юліанським та Григоріанським календарем нині складає13 діб.
Чому
католики святкують Різдво 25 грудня, а православні 7 січня?22 грудня – день зимового сонцестояння і він
вважається найкоротшим. Наступні дати – 23, 24 грудня – дні приблизно однакової
тривалості, а вже 25 грудня до світлого часу доби додається перша хвилина. –
Сонце на хвилину раніше сходить, – каже історик Олексій Струкевич. – Язичники
святкували цю дату як перемогу добра над злом, тепла над холодом. День починає
збільшуватися, світ відроджується. У християнській традиції 25 грудня пов’язане
з Різдвом, народженням Ісуса Христа. Тримаючись за Юліанський календар,
виходить, що ми (православні ) проґавлюємо цей момент і святкуємо
тільки 7 січня, коли вже два тижні, як день подовжений. У нас церква живе за
старим стилем, тому різниця між реальними астрономічними процесами становить 13
днів. Григоріанський календар ближчий до астрономічних явищ, ніж Юліанський, і
святкування визначених дат за ним є логічнішим і адекватнішим.
Запровадження Григоріанського календаря протестанти прийняли у 18 сторіччі: Англія, Норвегія, ряд інших країн протестантської віри теж перейшли на нову систему літочислення. А от православна церква – ні. – У принципі, константинопільський патріарх погодився з раціональністю і доцільністю нової календарної системи, – говорить Анатолій Войнаровський. – Але суто через політичні міркування і ворогування між церквами (католицькою і православною), на неї так і не перейшли, дотримуючись Юліанського календаря. Коли московському патріарху запропонували перейти на Григоріанський календар, а таку пропозицію зокрема зробив московський цар Петро І, той заявив: ліпше нехай уся земля піде в пекло, але одним календарем з римським папою ми жити не будемо.
В Україні Григоріанський календар почав діяти в Українській Народній Республіці з 16 лютого 1918 року: відтоді цей день стали вважати 1 березня 1918 року. Українські ж православні і греко-католицька церкви живуть за Юліанським стилем.
Високосні та прості роки
Земля обертається навколо своєї осі не рівно 365 днів, а 365 днів з чвертю. Чверть, тобто 6 годин – це грубо кажучи. Нагадаємо, що в астрономічному році, який найбільш відповідає руху сонця, як це видно з Землі, з 1 січня 2000 року – 365 діб 5 годин 48 хвилин 45,19 секунди. Тож кожний четвертий рік набігає приблизно одна зайва доба. Тобто перший рік триває 365 днів і шість годин. Другий рік завершується через 365 днів і 12 годин і так далі. – Рахувати так незручно, тому набрані години четвертинки доби додають до кожного четвертого року (лютого), – каже доктор історичних наук, професор “Вінницької академії неперервної освіти” Олексій Струкевич
